Епівет 0,65 г №100 — ветеринарний протиепілептичний препарат для собак у формі таблеток на основі калію броміду. Кожна таблетка містить 325 мг калію броміду. Препарат застосовують як протисудомний засіб самостійно або як доповнення до фенобарбіталу для контролю рефракторних випадків епілепсії у собак. Калію бромід підвищує судомний поріг і перешкоджає поширенню епілептичних розрядів. Через тривалий період напіввиведення терапія потребує індивідуального підбору дози та контролю концентрації броміду у сироватці крові.

Фасування

• 100 таблеток у банці з полімерного матеріалу;

• маса 1 таблетки — 0,65 г;

• вміст калію броміду в 1 таблетці — 325 мг.

Переваги препарату

• ветеринарний протиепілептичний препарат для собак;

• містить калію бромід 325 мг в одній таблетці;

• застосовується для контролю епілепсії у собак;

• може використовуватися як самостійний протисудомний засіб;

• може застосовуватися як доповнення до фенобарбіталу;

• використовується при рефракторних випадках епілепсії;

• калію бромід підвищує судомний поріг;

• допомагає запобігати поширенню епілептичних розрядів;

• підсилює дію ГАМК;

• добре всмоктується після перорального застосування;

• пік абсорбції досягається приблизно через 1,5 години;

• не метаболізується в організмі;

• виводиться переважно із сечею;

• печінка не бере участі у виведенні броміду;

• тривалий період напіввиведення дозволяє підтримувати концентрацію броміду при правильно підібраній схемі терапії.

Опис

Епівет 0,65 г — ветеринарні таблетки з калію бромідом для собак, які застосовують для контролю епілептичних нападів.

Таблетки:

• плоскоциліндричної форми;

• з рискою;

• з фаскою;

• білого або майже білого кольору.

Діючою речовиною препарату є калію бромід — протисудомний засіб із групи галідів.

Епівет може застосовуватися:

• як самостійний протиепілептичний препарат;

• як допоміжний засіб разом із фенобарбіталом;

• для контролю рефракторних випадків епілепсії у собак.

Склад

1 таблетка масою 0,65 г містить:

• калію бромід — 325 мг.

Допоміжні речовини

• цукрова пудра;

• мікрокристалічна целюлоза;

• кальцію стеарат;

• кремнію діоксид колоїдний.

Фармакологічні властивості

АТС vet класифікаційний код:

• QN05CM11 — інші снодійні та седативні засоби: броміди.

Калію бромід належить до протисудомних засобів із групи галідів.

Бромід:

• замінює хлорид у рідинах організму;

• конкурує з транспортом хлоридів через мембрани нервових клітин;

• пригнічує транспорт натрію;

• сприяє гіперполяризації клітинної мембрани.

Гіперполяризація:

• підвищує судомний поріг;

• допомагає запобігати поширенню епілептичних розрядів.

Бромід впливає на активний транспорт через оболонки клітин гангліїв та пасивний транспорт іонів, конкуруючи з хлоридом за аніонові канали постсинаптичних мембран, які активуються гальмівними нейромедіаторами.

У результаті:

• підсилюється дія ГАМК;

• виникає синергічна активність броміду з іншими препаратами, що мають ГАМК-ергічну активність.

Фармакокінетика

Період напіввиведення калію броміду:

• приблизно 24 дні.

Через тривалий період напіввиведення:

• для досягнення стабільної концентрації броміду у сироватці крові може знадобитися кілька тижнів або місяців.

Після перорального застосування калію бромід:

• добре всмоктується;

• досягає піку абсорбції приблизно через 1,5 години.

Після ковтання:

• сіль калію броміду розчиняється;

• утворюється іон броміду;

• іон броміду швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті.

Після всмоктування бромід:

• швидко розподіляється у позаклітинному просторі;

• надходить у клітини аналогічно хлориду.

Зі збільшенням рівня бромідів в організмі:

• концентрація хлориду знижується прямо пропорційно підвищенню концентрації бромідів.

Бромід:

• не метаболізується в організмі;

• надходить і залишає організм у вигляді моновалентного аніона;

• виводиться із сечею.

Печінка:

• не бере участі у виведенні броміду.

Завдяки цьому калію бромід може застосовуватися для лікування собак із захворюваннями печінки.

Застосування

Епівет застосовують як протиепілептичний засіб у собак:

• самостійно;

• як доповнення до фенобарбіталу;

• для контролю рефракторних випадків епілепсії.

Спосіб застосування

Препарат застосовують:

• перорально;

• з кормом;

• двічі на добу.

Прийом разом із кормом та поділ добової дози на два прийоми рекомендується для:

• зменшення ризику шлунково-кишкових розладів.

Дозування

Дозу калію броміду необхідно:

• підбирати індивідуально для кожної собаки;

• коригувати залежно від характеру та тяжкості основного захворювання.

Початкова доза:

• 15 мг калію броміду на 1 кг маси тіла за один прийом;

• двічі на добу.

Загальна добова доза:

• 30 мг калію броміду на 1 кг маси тіла.

Через період напіввиведення близько 24 днів:

• для досягнення рівноважної концентрації броміду у сироватці крові може знадобитися кілька тижнів або місяців.

Контроль концентрації броміду

Протягом щонайменше перших 3 місяців після початку терапії рекомендується:

• вимірювати концентрацію броміду у сироватці крові кожні 4 тижні.

Очікувана терапевтична концентрація броміду у сироватці:

• від 800 до 2000 мгк/мл.

Коригування дози проводять з урахуванням:

• частоти нападів;

• періоду напіввиведення броміду;

• концентрації броміду у сироватці крові.

Довгостроковий контроль концентрації броміду:

• проводять за клінічної необхідності для кожної тварини індивідуально.

При вищих концентраціях броміду у сироватці:

• рекомендується ретельно контролювати можливі побічні реакції.

Застосування препарату собакам масою менше 2,5 кг:

• повинно ґрунтуватися на оцінці співвідношення ризику та користі.

Протипоказання

Епівет не застосовують:

• при відомій гіперчутливості до броміду;

• при гіперчутливості до будь-якої допоміжної речовини препарату;

• собакам із тяжкою нирковою недостатністю.

Побічна дія

У собак, які отримують калію бромід у комбінації з фенобарбіталом, можуть спостерігатися підвищені концентрації імунореактивності панкреатичної ліпази (cPLI) у сироватці крові, що може бути пов’язано або не пов’язано з клінічними ознаками панкреатиту.

Найпоширеніші побічні ефекти:

• сонливість;

• атаксія;

• слабкість задніх кінцівок;

• втрата координації;

• поліурія;

• полідипсія;

• нудота;

• блювання;

• панкреатит;

• еритематозний дерматит.

При панкреатиті або дерматиті:

• може знадобитися симптоматичне лікування.

Менш поширені реакції:

• дратівливість;

• занепокоєння;

• інші зміни поведінки.

Побічні реакції можуть виникати:

• при високих дозах.

Зазвичай вони:

• зникають після зменшення дози.

Якщо собака має надмірну сонливість під час комбінованого застосування з фенобарбіталом:

• перевагу рекомендується надавати зменшенню дози фенобарбіталу, а не броміду.

При зменшенні дози калію броміду:

• необхідно контролювати концентрацію броміду у сироватці крові;

• слід переконатися, що вона залишається у терапевтичному діапазоні.

У рідкісних випадках можлива:

• тимчасова діарея.

Дуже рідко можуть виникати:

• геморагічна діарея;

• анорексія;

• гепатопатія;

• диспное;

• вокалізація.

Передозування

Отруєння бромідом виникає рідко.

Підвищений ризик можливий:

• у собак із нирковою недостатністю;

• при застосуванні дуже високої дози броміду.

Передозування може призвести до бромізму, який може проявлятися:

• атаксією;

• сонливістю;

• нудотою;

• панкреатитом.

При підозрі на передозування необхідно:

• негайно зменшити дозу препарату;

• ретельно контролювати концентрацію броміду у сироватці крові;

• продовжувати контроль до встановлення відповідного терапевтичного рівня.

Для зниження концентрації броміду у сироватці за необхідності може бути введений:

• внутрішньовенно 0,9% розчин хлориду натрію.

Використання під час вагітності та лактації

Не застосовувати:

• самкам під час вагітності;

• самкам під час лактації.

Взаємодія з іншими засобами

Бромід і хлорид:

• конкурують за повторне всмоктування нирками.

Істотне збільшення кількості хлору у кормі:

• зменшує реабсорбцію броміду нирками;

• знижує концентрацію броміду у сироватці крові;

• може призвести до повторної появи судом.

Перехід на раціон із низьким вмістом хлору:

• підвищує концентрацію броміду;

• може спричинити інтоксикацію бромідом.

Петльові діуретики, зокрема фуросемід:

• можуть збільшувати виведення броміду;

• можуть знижувати рівень броміду у сироватці крові.

Рідини та лікарські форми, що містять хлорид:

• можуть знижувати концентрацію броміду у сироватці крові.

Спеціальні застереження

Під час лікування необхідно підтримувати стабільний вміст солей у раціоні собаки.

Не рекомендується:

• різко збільшувати споживання хлору;

• різко знижувати споживання хлору;

• змінювати дієту під час лікування.

Підвищене споживання хлору:

• може збільшити виведення броміду з організму.

Зниження споживання хлоридів:

• може спричинити інтоксикацію бромідом.

Не слід:

• різко припиняти лікування.

Раптове припинення застосування препарату:

• може призвести до судом.

При нирковій недостатності:

• виведення броміду знижується;

• існує ризик накопичення броміду та відносного передозування;

• необхідно застосовувати зменшену дозу;

• слід ретельно контролювати концентрацію броміду у сироватці крові.

Прийом препарату натщесерце:

• може спричинити блювання.

Потенційно серйозні побічні реакції можуть бути пов’язані із застосуванням калію броміду у котів.

Спеціальні застереження для персоналу

Під час роботи з препаратом необхідно:

• дотримуватися правил особистої гігієни;

• дотримуватися правил безпеки при роботі з ветеринарними препаратами;

• уникати контакту препарату з очима;

• ретельно мити руки після контакту з таблетками та перед дотиком до очей.

Препарат може:

• подразнювати шкіру;

• подразнювати очі.

При потраплянні препарату в очі:

• негайно промити їх великою кількістю води;

• якщо подразнення не минає — звернутися до лікаря.

Не повинні працювати з препаратом:

• вагітні;

• особи, які припускають вагітність;

• жінки, які годують груддю;

• особи з підвищеною чутливістю до брому.

При появі:

• подразнення шкіри;

• свербежу;

• висипу;

• відшаровування шкіри;

• лущення;

• почервоніння;

необхідно:

• припинити роботу з препаратом.

Якщо подразнення не проходить:

• звернутися до лікаря;

• пред’явити інструкцію із застосування препарату.

Інтоксикацію бромідом можна лікувати:

• хлоридом натрію;

• відповідним хлоруретиком.

Форма випуску

• 100 таблеток у банці з полімерного матеріалу;

• 1 банка у картонній пачці.

Зберігання

Зберігати препарат:

• у сухому місці;

• у темному місці;

• у недоступному для дітей місці;

• у щільно закритій тарі виробника;

• при температурі від 5 до 25 °C.

Термін придатності

• 3 роки.

Після першого відкриття упаковки:

• 3 місяці.

Половину таблетки необхідно:

• використати протягом 12 годин.

Лише для ветеринарної медицини.